Мені подобається спостерігати за створенням нового міфу — про нашу війну за незалежність, боротьбу багатонаціональної української нації проти імперії росіян.
Й сам міф подобається. В нього красиво вплітається й пасмо про Президента, який раптом стал справжнім; й історії жінки з Харкова, яка спалила танк на вулиці міста (до речі, біля залишків Солдатської синагоги) та ромів з Херсонщини, які вкрали в ворога танк; і руський мат, який лунає на адресу агресора... Ба навіть анекдоти про знешкодження мітки гівном та російського солдата шматком асфальту займають своє місце.
Красиво. Якби ж ще все це не в реалі показували, а в кіно — яка б була картина!.. Ладно, ще знімемо.
Все буде Україна!